3 февр. 2013 г.

У Києві повір’ями молодят розводять на гроші


У кожному місті по старій, мабуть ще радянській традиції молодята після розпису їдуть шампанським з букетом квітів  до якогось з пам’ятників,
з кількома цілями: вшанувати героя (або героїв, на честь котрого зведено цей пам’ятник, розпити шампанське та  сфотографуватися).

Так у Житомирі ось уже багато років поспіль молодята їдуть до Монумента Вічної Слави. У Києві таким місцем паломництва є пам’ятник засновникам Києва -  князю Кию, його братам Щеку і Хориву та сестрі їх Либідь,  що розташований у Наводницькому парку на набережній Дніпра.

Є повір'я, що повернувшись спиною до човна, наречений і наречена повинні кинути букет квітів - якщо букет потрапить в човен, молода пара все життя буде жити у мирі і достатку.
На днях прогулюючись цим парком я став свідком прояву однієї з найпопулярніших національних українських вад – жадоби до грошей.


 Пам’ятник засновникам Києва -  князю Кию, його братам Щеку і Хориву та сестрі їх Либідь,  що розташований у Наводницькому парку


Поруч з пам’ятником славній четвірці мешканців київської Русі є ще більш сучасна скульптура - «Дерево щастя». Дерево щастя, як його іменують, виконано з кованого заліза, являє собою гарне невисоке дерево, на гіллі якого висять яблука поміж листви.

За іншим повір'ям, у день весілля молодята повинні зав'язати стрічку на його гілці, як знак з'єднання долі на довгі літа, доторкнутися до листочка, в знак щасливого сімейного життя, і доторкнутися до плоду, що б плоди (діти) їх любові були щасливими і здоровими.

На цьому повір’ї та своїх земляках постійно заробляє тутешня жіночка, підприємлива українка, яка продає молодятам оці стрічки,а коли молодята завершують свої церемонії – комерсантка біжить до деревця і знімає їх, змотуючи знову для продажу.

Таким чином вона лише раз витратила гроші на придбання тих стрічок та вже невідомо скільки раз перепродала їх молодятам. Виробництво без витрат з постійним доходом – яка компанія чи підприємець не мріє про таке?

Саме під час зняття стрічок я застав цю жінку.

Невідомо, що змусило цю жінку займатись такою справою та факт є факт. Кажуть, мовляв, кожен живе так як вміє, а вона живе ось так. Хтось її зрозуміє, хтось ні. У кожного своє судження, я лиш констатую.


Дерево щастя  у Наводницькому парку






>

related posts

ВК