27 мар. 2011 г.

Чеська Крошня: чехи, хміль, костьол Св.Вацлава у Житомирі, Баба Іра. ФОТО

Одна з частин Житомира, колишнє село, а нині район Крошня - має глибоку історію. Саму Крошню можна поділити на Крошню Українську, Стару Крошню, Нову Крошню та Чеську Крошню.  Розповідь піде про останню.







Доцент кафедри історії України, ЖДУ ім.Івана Франка у своїй праці «Чехи на Житомирщині. Історія і сьогодення» розповідає наступне:

   «Значна кількість чехів приїхала в Україну, в тому числі й на Волинь, у другій половині XIX століття. У Рівному була створена приватна компанія, яка займалася скуповуванням земель для вихідців із Чехії. Переселення їх на Волинь посилилося після 1867 року, коли царський уряд гарантував їм свободу віросповідання, звільняв на п'ять років від сплати податків і поземельних зборів, військової служби. Російський уряд сподівався також використати чехів для послаблення в краї полонізації і католицизму. З цим було пов'язано постанову Комітету міністрів від 10 червня 1870 року «О водворении чехов на Волыни», яка надавала колоністам великі пільги. Внаслідок цього лише за 1868-1870 роки сюди переселилось 921 сімейство, а в 1875 році на Волині їх налічувалося 2190. За даними 1884 року в губернії поселилося 19699 чехів. Найбільше у Луцькому повіті (10 поселень). Чехи осідали у Лубенському, Луцькому, Рівненському, Новоград- Волинському, Житомирському, Овруцькому повітах.

   Чехи селилися переважно біля великих доріг. У глибині ти прокладали дороги до найближчого шляху. Вони будували 2- 4-кімнатні будинки з кухнею і коморою. Мали будівлі господарського призначення - клуні, хліви, кам'яні льохи, льодовні, різноманітні майстерні, хмелесушарні. Садиби буж огороджені, всюди панувала чистота і порядок Переселенці цінували землю, дбайливо її обробляли, осушували. Займалися вирощуванням зернових культур, городництвом, садівництвом, розведенням молочної худоби. На Волинь чехи принесли культуру вирощування хмелю. Хмелярство стало одним із джерел добробуту колоністів. Навіть у найбільш несприятливий за врожайністю й цінами рік реалізація хмелю давала не менше 100 крб з десятини, а в середні й добрі роки від 1000 до 1800 крб.

    Чехи на Житомирщині мали значні плантації хмелю, зокрема Крошня - 1750 кіп (копа кущів на один лантух хмелю). Чехи завозили в Україну насіння кращого на той час у Європі Гжатського хмелю. Хміль продавали у Варшаву, Київ, Вінницю, Дубно, Житомир, Луцьк, Москву, Рівне, за кордон.

   Чехи внесли певний вклад і у розвиток промисловості. Вони заснували тут ряд заводів і фабрик. Зокрема, в Києві на Шулявці діяли і мали добру славу заводи «Гретер і Криванек» (*примітка автора блогу – цей завод відіграв важливу роль у формуванні трамвайного руху у Житомирі.) 1882 р., виготовляли устаткування для цукроварень і броварень, з 1922 р. — завод «Більшовик».

   Чеські промисловці Махачек і Янса (*нинішній пивзавод на Мальованці), брати Альбрехти заснували ряд пивоварених заводів у Житомирі (*зараз колишній консервний завод на Крошні).

    В кінці 70-х років XIX ст. потік чеських переселенців на Волинь зменшився. Це було пов'язано з відміною пільг і введенням для чехів з 1874 року військового обов'язку.

    Перед початком Першої світової війни на Волині проживало 27400 чехів. Найбільше в Дубенському повіті - 10836, Житомирському – 3642.

За національною ознакою створювалися національні райони, сільські ради. На Житомирщині були створені 4 чеські сільради у селах: Крошня-Чеська (1924р.), Окілок, Івановичі, Крошенець (1924р.), Високе Чеське (1925р.), Горбаші (1925р.)

   За офіційними даними, на той час на Житомирщині проживало понад 4 тис. чехів, зокрема у Крошні-Чеській - 800 чол.

    На початку 30-х років ХХст. в СРСР, в т.ч. й в Україні почалася насильницька колективізація. Селянин-власник (за радянською термінологією — одноосібник, куркуль) був незручною, небажаною фігурою для партійно-державного  апарату, тому що він мало залежав від державних структур.

    Відмова селян вступати до колгоспу розцінювалася владою як антирадянська агітація; репресії щодо селян, які відмовилися вступати до колгоспу, набули масового характеру. Не обійшли вони й чехів. У лютому 1928 р. Було заарештовано 11 членів чеського сільськогосподарського товариства "Друзство", створеного в кінці 1923 р. з метою Надання допомоги чехам-колоністам, які жили в СРСР. Члени товариства займалися реалізацією сільсько-господарської техніки, яка поступала з Чехословаччини до СРСР.

    На Житомирщині товариством було охоплено населення чеських колоній Крошня-Чеська Житомирського (району, Високе-Чеське, Виногради, Окілок, містечко Черняхів. За звинуваченням у проведені антирадянської агітації були заарештовані і за постановою Особливої наради при колегії ОДНУ СРСР від 14 грудня 1928 р. засуджені як "соціально-небезпечні куркульські елементи" на три роки заслання і позбавлення права проживання в 16 населених пунктах, у т.ч. Москві, Ростові-на-Дону, Україні і пограничних областях, Едуард Альбрехт, Володимир Бочек, В'ячеслав Голпух, Йосип Достал, Йосип Душек, Матвій Крал, Еммануїл Малі, Володимир Постл, Франц Щасний, Костянтин Фіксл.

    Жорна репресивної машини було запущено на повний хід. Почався пошук шпигунів, диверсантів, "викриття" контрреволюційних організацій. Однією з таких організацій, яка нібито діяла на території Житомирської області і була «викрита» Житомирським УНКВС у 1937 - 1938рр., «була» військово-повстанська організація «Чеське дружество» Чехів звинувачували у тому, що вони "створили" на території області чеську військово-повстанську шпигунську організацію "Чеське дружество".

Активними «учасниками» чеської повстанської організації були: Томан С. А. уродженець і житель села Крошня Чеська, громадянин СРСР, столяр фабрики «Профінтерн»; Яндура; Й.М. - уродженець села Іванків, житель Крошні Чеської, громадянин СРСР, плановик, Голан В.В., уродженець і житель села Крошня Чеська, громадянин СРСР, фінінспектор, Фортелко В.В., уродженець і житель села Крошня Чеська, громадянин СРСР, колгоспник та інші»

    Пройшов час, сьогодні ми живемо у незалежній країні, та слід волинських чехів на Житомирщині є і сьогодні. Ще стоять на Крошні колишні чеські хмелесушарні і пивзаводи, що правда мають інше призначення.

А інші споруди і 100 років потому виконують свою місію.

Поглянемо спочатку з висоти на Чеську Крошню, а потім спустимось на землю грішну:-)

Житомир, вул.Щорса. Чеська Крошня.


Житомир, вул.Щорса. В центрі височіє вежа костьолу Св.Вацлава.


Поселення Чеської Крошні.


В центрі фото - чеська хмелесушарня.



Отож земля:

Житомир, район Чеська Крошня, вул.Щорса, він ж район Баби Іри.


Одна з найвідоміших житомирських зупинок. Про яку вже втомилися розповідати кондуктори, та ніколи не втомляться запитувати пасажири, мешканці міста, іногородні, проїжджі люди. Знайомтесь - "зупинка БАБИ ІРИ". Хоча офіційно "Стомат.поліклінка" - та хто ж її так називає?))


Погляд з іншого боку.


Типовий будинок чехів-хмелярів на вул.Щорса. Збереглось їх не так вже і багато. 


Чеська хмелесушарня, яку ви бачили вже з висоти.


Поєднання історії та маркетингу на Чеській Крошні досить популярне. Це приклад №1.



Просуваємось далі по вул.Щорса. Це частина колишнього пивного заводу чеських братів Альбрехтів. В радянські часи на його снові був сформований консервний завод.



Поєднання історії та маркетингу. Приклад №2.  Ім'я Альбрехт у цій місцевості є визначальним, відомим та постійно живим. "Кафе Альбрехт. вул.Щорса."


Дорога прямо до заводу була вимощена бруківкою.

А про це ви могли чути, чи читати десь щось, та наврядче бачили:

Серед листя каштанів заховалась від людського ока пам'ятка архітектури місцевого значення - Заводоуправління пивзаводу Альбрехта, 1870-і рр. Вул.Щорса 169.




Стара вежа пивзаводу.


Поруч проходить дорога ще до одного пром.об'єкту. Вона теж з бруківки.

Тут, на Крошні че чимало місць де можна побачити такі дороги.

А по інший бік вул.Щорса знаходиться ще один старий свідок життя чехів -  костьол Св.Вацлава.

Житомир, Чеська Крошня, костьол Св.Вацлава. У 2007 році він після тривалого відновлення відсвяткував своє 100-річчя.




А от чи доживе до свого сторіччя ця архітектурна споруда "епохи совєтів" - універмаг "Сокіл"  я не впевнений.




В цьому районі, у глибині забудов знаходяться дві вулиці пов'язані з чехами.

  • вул.Вячеслава Малі -  один чехів, засновникі села Чеська Крошня. 
  • вул.Вацлава Длогуи - житомирський каменяр, який оздоблював багато визначних споруд у Москві.
А також провулок Альбрехта.

Житомир, провулок Альбрехта.


За залізничним переїздом, по ліву сторону розкинулись одноповерхові будинки - це теж території чехів-колоністів.

Житомир, залізничний переїзд на Крошні.

Житомир, залізничний переїзд на Крошні. Будка залізничника.




Серед них загубилась Чеська вулиця.


Житомир, вул.Чеська. Напис на табличці не коректний.

Тутешні мешканці:-)




>

related posts

ВК