6 мар. 2011 г.

ФОТОРЕПОРТАЖ: Келії єзуїтського монастиря (1724 р.) у Житомирі - знайомимось поближче.


На  вул.Черняховського 12, поруч з гуртожитком комерційного технікуму, на історичній місцевості Юридика розташовані руїни келії єзуїтського монастиря. 



Розповідає, пан Георгій Мокрицький:

 "Юридика Єзуїтська. Історична місцевість в центральній частині міста, на лівому березі р. Кам'янка між Замковою горою та річкою. Виникла у 1724 р. як Юридика Єзуїтська після того, як ці землі польський король Август II, своїм привілеєм віддав ордену єзуїтів, які заснували тут монастир і колегію. Єзуїтська Юридика була автономним утворенням, що не залежало від міста (тобто під королівською юрисдикцією — звідки і походження топоніму). Тут діяли не тільки відповідні духовні заклади, а й своя (перша в місті) школа, розміщувалися житлові будинки для викладачів та студентів, а також бойня, свічковий заводик, пекарня, магазини тощо. Юридика також мала свій власний суд. У 1789 р. Житомирський магістрат просив польський коронний суд зобов'язати єзуїтів сплачувати податки в міський бюджет,мотивуючи це тим, що "... там знаходиться бойня, там продають свічки, хліб, дьоготь, інші предмети, і все це — без будь-якої винагороди місту". Пізніше земельні ділянки почали здавати в оренду міським жителям (в осно-вному євреям). Юридика швидко і щільно, але хаотично забудовувалася. Головним чином — євреями-ремісниками торговцями. На терені юридики у XVIII ст. існувала вулиця Студентська, на якій жили викладачі і студенти колегіуму (нині не існує), а також щільна мережа інших вулиць та вуличок: Рибна, Гостинна, Шкільна, Водзвиженська, Острогська, Стара тощо.

гравюра ХІХ ст.





Юридика Поєзуїтська – назва Єзуїтської Юридики з кінця XVIII ст. Окремі права Юридики були скасовані у 1792 р. після приєднання Волинських земель до складу Російської імперії. У1893 р. указом Єкатерини II єзуїтський монастир був ліквідований і в численних будівлях юридики розмістили губернські місця. Сама ж юридика дістала нову назву — Поєзуїтська юридика. Вже після ліквідації Юридики в першій пол. XIX а. навколо її території було заплановано будівництв напівкільцевої вулиці під назвою Острогська. Назва була вмотивована тим, що н а той час найбільша споруда Юридики — келії єзуїтського монастиря і використосувалися під в'язницю (острог), Частково вулиця була сформована у другій ХІХ ст. але не до кінця.  
Юридика продовжувала хаотично забудовуватися і все більше втрачала своє історичне (і, безумовнії, дуже цікаве) архітектурне обличчя. Під час військової операції визволення Житомира від німецько-фашистських загарбників (в ніч з грудня 1943 на січень 1944 р.) більшість іде вцілілих будівель Юридики були повністю знищені. На їх місці у 1960 — 80-х р. побудований комплекс 5-10-поверхових житлових будинків та будівлі ряду організацій." 

Від усіх старих споруд Поєзуїтської юридики на сьогодні залишилась лише напівзруйнована будівля келій єзуїтського монастиря на вул. Черняховського, 12, та будівля на останньому  фото.  

вул. Черняховського, 12    Келії єзуїтського монастиря, 1724 р., пам'ятка містобудування та архітектури національного значення








нижній рівень

склепіння стелі


хід завалений

стеля нижнього рівня

ще один хід завалений, вів на ще нижчий рівень



як бачите, ми під землею, та це ще не межа


оздобленні продукцією Хімволокна двері

ще один завалений хід

залишки електропроводки, радянська доба

обвалене склепіння стелі

це по суті перший поверх, хоча під ним ще 2 , один більше половини у землі, інший повністю. Тут все обвалюється, а що ще стоїть - тримається ні на чому по суті .



наче в середньовічних казематах 

незважаючи на жахливий стан - споруду час від часу  відвідують люди, кожен з своїми намірами.

всередині димоходу

на третьому поверсі виросли вже пристойні деревця



Ще одне крило першого поверху. Підлоги тут  майже ніде не має.

На стінах, яким більше 3 сотень років є свіжі графіті, та багато написів, датованих ще з 1980 років  - попелом, олівцями, помадами, фарбою, вишкрябані ножами, цвяхами, тощо. 

Перший-другий поверх вже нічим не розділений

Келії також використовують як сміттєву яму. Серед куп мотлоху, восени тут було багато зтягнутого, звідусіль навколо, двірниками, листя.

йду на вихід.






На розі Адмірала Щастного та Черняховського. Нині - господарська будівля школи-інтернату, для дітей з проблемами зору.
А в недалекому минулому - це одна з вцілілих будівель Єзуїтської Юридики.

Пам’ятка архітектури національного значення, законсервований об’єкт, до якого навіть має якесь відношення ЮНЕСКО - насправді є руїнами у центрі міста, які і туристам бачити негоже. За 3 сотні років тут були і монахи, і німці, і НКВС, і що ще  -  можна лише здогадуватись, або заритися в паперові архіви, та чи дадуть вони відповідь?
 Келії руйнуються з кожним роком, атмосферні опади і температура грають руйнівну роль.
Ще кілька років і вони ще більше заваляться.  
На огорожі навколо є чимало написів, оголошень, якісь плани реконструкції.
До недавнього часу був там і хрест дерев’яний, він підгнив і впав, чи йому допомогли впасти, а потім і зник безслідно.
Атмосфера всередині келій не приємна, у мене бажання туди ще раз повернутись не було, і наврядче з’явиться, хоча прогулятись старовинним підвалами було цікаво.

>

related posts

ВК